Page 1 of 1

Об’єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 25 Jun 2009, 08:14
by Верієць
На початку ХХ століття, поширився так званий екуменічний рух (з грец. ecumena – “Всесвіт”). Нині цей рух здійснюється головним чином у рамках Всесвітньої ради церков (ВРЦ). З 2007 року у Києві проходять традиційні січневі молитовні марафони за єдність християн, у яких беруть участь представники РКЦ, УГКЦ, УПЦ (МП), УПЦ (КП) та церкви християн віри євангельської. Православна церква є членом Всесвітньої ради церков, але широкий загал віруючих обережно ставиться до екуменічного руху. Що ж насправді являє собою екуменічний рух? Чому серед протестантів лише п’ятидесятники входять до нього? І що саме в екумені насторожує православних вірян?
Святе Письмо свідчить про існування Бога Отця, Сина і Святого Духа. Незважаючи на те, що й донині в нашому суспільстві існують представники арійської єресі, які відкидають Божество Ісуса Христа і не визнають особистості Святого Духа, на підставі Святого Письма досить легко спростувати хибність їхніх тверджень. Сам Ісус говорив про Себе, як про вічносущого Бога (Ів. 8:58), а в Дії 13:2 промовляє до віруючих в Антіохії не Бог Отець, а Бог Святий Дух, що є незаперечною ознакою Його особистості. Але чи відомо вам, що в світі існує імітація на Бога Отця, Сина і Святого Духа? Для підтвердження цієї тези пропоную звернутись до книги Одкровення і простежити виконання її пророцтв в історії.
В видінні Іван Богослов стояв на березі моря і бачив, що з води, яка в пророцтвах є символом заселеної території (Одкр. 17:5), виходить якийсь морський звір з сімома головами і десятьма рогами. Червоний змій також представлений в Одкр. 12:3 з сімома головами і десятьма рогами. Звір і змій мають однакову зовнішність – в обох є сім голів і десять рогів. Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9). Тому є підстави вважати, що змій імітує Бога Отця, а морський звір є підробкою Христа. Якщо з змієм відразу зрозуміло, що це є сатана, в честолюбні безумні плани якого давно вже входило зайняти місце Бога Отця (Ісаї 14:12-14), то хто ж тоді цей морський звір? В Одкр. 13:18 написано: “Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість”. Підробка, як правило, майже не відрізняється від оригіналу, тому й шукати звіра слід серед християнських спільнот. Загальновідомо, що на тіарі папи римського написано “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини. Читаємо далі в Одкр. 13:2, що “змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику”. Ісус сказав “Дана Мені всяка влада на небі й на землі” (Матв. 28:18). Також Він сказав, що отримав цю владу від Отця (Ів. 10:18). Тому як Отець дає владу Христу, так і сатана наділив владою папство. Про діяльність папства переконливо свідчить сама назва цього періоду історії – темні віки Середньовіччя. Як було зазначено раніше, Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9), тому і всі ті, хто був свідком страхітливої епохи папської інквізиції, бачили дію сатани. Папство звершувало своє служіння на протязі 42 пророчих місяців (Одкр. 13:6), або ж буквальних 1260 років (один пророчий день дорівнює одному буквальному року). Історично підтверджено, що в 538 році після 30-літньої війни, під час якої були повністю знищені три арійські народи – вандали, герули, остготи, почалося папське правління, і тривало воно до 1798 року, коли за наказом Наполеона генерал Бертьє взяв римського понтифіка у полон. Примітно, що Христос звершував Своє служіння на протязі 42 буквальних місяців. І як Христос був помер і воскрес, так і папство було смертельно поранено і опісля зцілилось (Одкр. 13:3). Рана, завдана папству в 1798 році, зцілилась в 1929 році підписанням Латеранського договору, згідно якого повністю відновлено Ватикан. Христос дотримувався Закону Божого, наголошуючи на його незмінності (Матв. 5:17,18), і папство також заставляє своїх вірян дотримуватися заповідей, тільки вже відредагованих у їхній редакції. А як ще можна назвати зміни, зроблені папською системою в Декалозі (Дан. 7:25), як не повстанням на Бога – Законодавця?
Потім Іван побачив “другого звіра, який виходив з землі” (Одкр. 13:11). Якщо в біблійних пророцтвах води символізують густонаселену територію, то земля представляє порівняно малозаселену територію. Лише одна держава, населення якої з моменту висадки пілігримів було зовсім незначним, відповідає цьому опису. Це Сполучені Штати Америки. До цих берегів пілігрими приплили, рятуючись від переслідувань з боку католицької церкви (Одкр. 12:16). Тут принцип розділення Церкви від держави став закріплений в Конституції. Як бачимо, на початку свого становлення США справді були схожі на агнця, але згідно біблійного пророцтва в кінці заговорять, як дракон (Одкр. 13:11). Вже в наш час ми спостерігаємо, що США – єдина в світі наддержава, яка накладає економічні ембарго на інші країни і самостійно веде війни, незважаючи на відсутність згоди з боку ООН та членів Ради Безпеки. Як папство в Середні віки сформувало союз церкви і держави, так і при об’єднанні церкви і держави в Америці буде сформований образ звіра. Як Святий Дух має подобу Христа, так і Америка проявить характерні риси папства. Ось що ми дізнаємося про США з Одкр. 13:12: “І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна”. В даний час тільки створюються передумови для виконання цього пророцтва. Ісус сказав, що Святий Дух прославить Його (Ів. 16:14). Так і США в майбутньому будуть сприяти прославленню папства. Америка, виконуючи роль мнимого Святого Духа, буде примушувати весь світ поклонитися папству. Ісус Христос молився про єдність віруючих. Що ж слугуватиме єднанню навколо мнимого Христа – католицизму? Як Святий Дух у виді вогняних язиків зійшов у день П’ятидесятниці (Дії 2:3), так і харизматичний рух, який виник у США, і ознакою якого є імітація біблійного дару мов – беззмістовне бурмотіння, сприяє єднанню християнських спільнот в екумені. Ось і відповідь, чому п’ятидесятники – єдині з українських протестантів, які вступили в екумену. Якщо об’єктивно проаналізувати, то екуменічна молитва з ними по суті нічим не відрізняється від спільної молитви з якутським чаклуном чи шаманом вуду, бо доведено, що бурмочуть вони ідентично.
Варто зазначити, що практика екуменічних спільних молитов не є тільки християнською. З 1986 року існує екуменічний рух, створений з ініціативи папи римського. Учасниками цього руху в італійському місті Ассізі був проведений всесвітній день молитви за мир. На зустріч були запрошені представники всіх найбільших сучасних релігій світу (брали участь представники вищого духівництва 12 релігій), у тому числі християни різних конфесій, індуїсти, сікхи, зороастристи, іудеї, мусульмани, африканські анімісти. Коментарі зайві. Це те ж саме, щоб в часи пророка Іллі Божий священик організував екуменічну зустріч з священиками Ваала і Астарти для проведення спільної молитви. Як би Бог відреагував на це? Толерантне ставлення до гріха, а не його осудження – ось що саме насторожує православних вірян в екумені! Христос сказав, що “ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись” (Ів. 4:24). У Бога правда одна, а в екумені у кожного своя правда.
Беручи до уваги все вищесказане, можна сміливо охарактеризувати екумену, як ще одну людську спробу збудувати вавилонську вежу, тільки тепер вже духовну. Після прочитаного виникає логічне запитання – знаючи про природу екуменічного руху, чи варто свідомим християнам бути його учасниками?

Posted: 25 Jun 2009, 08:15
by Верієць
Останні події свідчать, що харизмати справді стають об’єднавчою ланкою в екуменічному русі http://news.invictory.org/issue23790.html
Присутність баптистів просто дивує! Взагалі-то, це є рішення баптистів всієї України єднатися з деструктивними сектами, чи приватна позиція Коменданта?

Posted: 02 Aug 2009, 18:23
by володимир
Є один Бог і одна віра,вірте довіртеся Богу,а не математичним розрахункам.Має бути одно стадо і один пастир.
Потрібно молитися за обєднання християн.Ви шукаєте істину?
Істина в Святому Письмі,щоправда цитує це кожен на свій лад,і це призводить до непорозумінь.Зрештою є Єдина Свята Апостольська Церква.Заснував її Ісус Христос,продовжує цю справу святіший Отець папа Бенедикт.
і так буде до кінця світу.А нам потрібно молитись про те щоб Бог відкрив нам через Святого Духа що потрібно робити щоб обєднатись.
Обєднатись у вірі в Єдиного Правдивого Бога- Св. Тройцю Єдиносущну хвальну і нероздільну!
Слава Ісусу Христу!

Posted: 03 Aug 2009, 10:08
by Верієць
Я певний час приділив дослідженню пророцтва 13 розділу книги Об'явлення.

І ось - на тіарі папи римського декілька віків підряд включно до початку XVII сторіччя був напис “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Першим виявив цей титул на папській тіарі берлінський священик Андреас Хелвіг (1572-1643) в своїй праці “Antichristus Romanus, in proprio suo nomine, numerum illum Apocalypticum (DCLXVI) continente proditus”, яка була опублікована в 1612 році у Віттенберзі. Отже, латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини.

Posted: 03 Aug 2009, 10:18
by Верієць
Чому це лише одна з ознак? Бо в Святому Письмі крім цієї ознаки є ряд наступних ознак, які пропоную розглянути:


1. Ця влада виникне у результаті падіння царства четвертого звіра (Дан. 7:7).
2. Три царства “з коренем” будуть вирвані перед нею (Дан. 7:8,24).
3. Ця влада принципово відрізнятиметься від всіх, які будь-коли існували (Дан. 7:24; Об’явл. 14:8; 17:2-5,18).
4. Ця влада буде вести себе богохульно, підносячи себе до Бога (Дан. 7:8, 25; 8:25; 11:36; 2 Сол. 2:4; Об’явл. 13:5,6).
5. Вона перебуватиме в християнському храмі-церкві (2 Сол. 2:4).
6. Буде немилосердно пригнічувати та вбивати святих (віруючих) (Дан. 7:25; 8:24,25; Об’явл.13:7; 17:6).
7. Задумає відмінити святкові часи (суботу) (Дан. 7:25).
8. Задумає внести зміни в Законі Божому (Дан. 7:25; 8:12).
9. Відбере у Бога щоденну жертву (Дан. 8:11; 12:11).
10. Від припинення щоденної жертви до смертельної рани пройде 1290 пророчих днів чи 1290 років (Дан. 12:11).
11. Вона володітиме світовою могутністю (Об’явл.13:7,8).
12. Вона матиме владу 42 пророчих місяці, чи 1260 років (Дан. 7:25; Об’явл. 11:2,3; 13:5).
13. Центром цієї влади буде місто, що стоїть на семи горах (Об’явл. 17:3, 9,18).
14. Ця влада виникне і пануватиме в густо населених країнах (Об’явл. 13:1; 17:1,15).
15. Вона є духовної блудницею (лжецерквою) (Об’явл. 17 розділ).
16. Своїм вином (вченням) вона напоїть всі народи (Об’явл. 14:8; 17:2,4).
17. На певному етапі вона буде смертельно поранена, але зцілиться (Об’явл. 13:3).
18. Відновить колишню могутність останнім часом (Дан. 8:23; Об’явл. 17:12, 18).
19. Ця влада буде знищена не людської рукою (Дан. 8:25).
20. І нарешті - Її число 666 (Об’явл. 13:18).

Posted: 03 Aug 2009, 10:24
by Верієць
До речі, я переглянув ще деякі пункти католицизму на відповідність з Святим Письмом, і ось що виходить:

Індульгенція (від лат. - "indulgentia" - милість) - папська грамота, яка свідчила про відпущення здійснених та ще не здійснених гріхів.

А Святе Письмо навчає, що прощення гріхів Бог дарує по благодаті.

Для католицизму притаманне надзвичайне панування Богородиці - Діви Марії, яке набувало рис екзальтації. Її шанують як “заступницю” перед Богом. Католицизм утворив цілий напрям теології - маріологію.

А Святе Письмо навчає, що є тільки один Заступник - Ісус Христос.

В 1870 р. І Ватиканський собор проголосив догмат про непогрішимість папи у справах віри.

А Іоанн Павло II публічно вибачався за помилки минулого. Інквізиція по-сьогодні лякає своєю жорстокістю. Вже не кажемо про Варфоломіївську ніч...

В 1439р. на Флорентійському соборі було внесено догмат про чистилище.

Немає такого вчення в Святому Письмі. Це людська видумка без біблійного підгрунтя. Бібля навчає, що людина за життя має визначитись з своєю майбутньою долею.

Целібат, обов`язковий для всього духовенства, нерозривність церковного шлюбу (від лат. "caelebs" - нежонатий) - введено Григорієм VII (1073-1085).

А Бог сказав, що не добре бути чоловіку одному.

Posted: 03 Aug 2009, 10:34
by володимир
Слава Ісусу Христу!

я в певний час теж досліджував якої віри я є.
Кажу вам,що книжками і власними дослідженнями я б цього не збагнув мабуть до кінця життя дочасного.Проте спробував інакшим способом у молитві до Бога,цей спосіб виявляється - найкращий.
Ніхто нам не забороняє досліджувати Святе Письмо,проте краще його сприйняти як Слово Боже і щиро довіритись Богу.

натомість пропоную вам послання Матері Божої з Меджугорє що в Боснії та Герцеговині...Це особливе місце,і воно варте уваги не лише християн але тих хто шукає істину,Бога,зрештою духовного зцілення і навернення.
дякую Богу і матері Божій що я був там 2 рази.Там в особливий спосіб відчуваєш присутність Бога.
Ось останнє повідомлення

Послание Царицы мира визионерке Мирьяне от 2.08.2009


«Дороги дети! Я прихожу к вам с материнской любовью, чтобы указать путь, которым вам следует идти, дабы вы еще более уподобились Моему Сыну и стали ближе и милее Богу. Не отказывайтесь от Моей любви. Не отрекайтесь от спасения и жизни вечной ради сиюминутности и праздности этой жизни.

Я с вами, чтобы как ваша матерь вести вас и напоминать вам. Идите за Мною!»

http://medjugorje.ru

Posted: 04 Aug 2009, 14:32
by Верієць
Свого часу я написав статтю "Діва Марія – від пошани до культу".

Найбільш шанованою жінкою в християнському світі є Марія, мати нашого Господа Ісуса Христа. Ангел Гавриїл, що був посланий від Бога звістити їй про народження Ісуса, промовив: ”Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!” (Євангеліє від св. Луки 1:28). Дійсно, бути жінкою, через яку явився у світ наш Господь – це є велика честь. Про красу характеру Марії яскраво свідчить її відповідь Анголу Гавриїлу: “Я ж Господня слугииня: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” (Євангеліє від св. Луки 1:38). Що ж трапилось в історії християнської церкви, що пошана до матері Ісуса згодом переросла в культ?
Розвиток вчення про мати Ісуса, як Богородицю, отримав поштовх після Ефеського (431р.) і Халкидонського (451р.) Соборів, де мати Ісуса була вшанована титулом “теотокос” (Матір Божа). На Ефеському Соборі, коли виник спір між Несторієм та Кирилом, останній почав називати її саме цим титулом. Доречно також згадати, що Ефес був історичним центром поклоніння Діани, або Артеміди. Можливо саме цим пояснюється той факт, що багато атрибутів Кібели, Астарти та Ізіди (широко відомих язичницьких богинь) були перенесені на Марію.
На привеликий жаль, церква в період Середніх віків закріпила за Марією повноваження, які, згідно Біблії, належать виключно Богу. Пропоную розглянути висловлювання відомих церковних діячів, синхронно проаналізувавши їх з позиції Святого Письма. За словами св. Іоана Златоуста, “грішники отримують прощення виключно завдяки заступництву Марії”. І це тоді, як в Святому Письмі чітко і недвозначно написано про Ісуса Христа: „І немає ні в кім іншім спасіння, бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії Святих Апостолів 4:12). Св. Ансельм: ”всі спасенні повинні спасатись з допомогою Марії”. На противагу цьому про Ісуса сказано: ”Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (Євр. 7:25). Згідно слів Лігурія ”люди отримують спасіння лише в тому випадку, якщо вірять в Марію”. Знову ж таки, Ісус Христос в Євангелії від св. Іоанна 3:16 сказав: ”Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”. Ще одним твердженням Лігурія є те, що „Марія є заступницею”. Про те, що Ісус – наш ¬¬єдиний Заступник, написано в 1 Тим. 2:5,6: „Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, – людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх”. Св. Антоній підкріпляв віруючих словами: „якщо Марія за нас, то хто може бути проти нас?” В Біблії дане висловлювання стосується Бога: „Коли за нас Бог, то хто проти нас?” (Римлян 8:31).
До речі, дослідників Біблії зацікавить той факт, що культ поклоніння Божій Матері має досить давнє коріння. В Ієремії 7:18 написано: ”Діти дрова збирають, а батьки розкладають вогонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних „небесній цариці”. Дана традиція настільки міцно вкоренилася серед тогочасного Божого народу, що у відповідь на пропозицію повернутись до поклоніння Богу пророк Ієремія почув таке: „Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе. Бо напевне виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, – щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші” (Ієремії 44:16,17).
Традиція сприймати Марію, як Божество, донині збереглася в свідомості багатьох християн. Хоча просто неможливо не помічати явні протиріччя, що виникають в результаті порівняльного аналізу церковних традицій зі Святим Письмом. Враховуючи загальне бажання повернутись до джерел християнської віри, доречно згадати символ віри „Вірую”: шануємо святих, які залишили нам гарний приклад вірності і послуху, тоді як поклоняємось виключно Богу – Отцю, Сину і Святому Духу.

Взагалі-то, якщо йти по принципу "Так написано", то Марія, мати Ісуса зараз спочиває в гробі і чекає воскресіння, яке відбудеться під час Другого пришестя Ісуса Христа.

Posted: 05 Aug 2009, 07:33
by Vlad
Верієць, не надо так резко всеми фатами по эгоизму, вы так собеседника потеряли :wink:
Я с вами полностью согласен. Как увас с английским? Я мог бы полезные видео сюда подбросить.

Posted: 06 Aug 2009, 17:37
by володимир
Верієць wrote:Свого часу я написав статтю "Діва Марія – від пошани до культу".

Найбільш шанованою жінкою в християнському світі є Марія, мати нашого Господа Ісуса Христа. Ангел Гавриїл, що був посланий від Бога звістити їй про народження Ісуса, промовив: ”Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!” (Євангеліє від св. Луки 1:28). Дійсно, бути жінкою, через яку явився у світ наш Господь – це є велика честь. Про красу характеру Марії яскраво свідчить її відповідь Анголу Гавриїлу: “Я ж Господня слугииня: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” (Євангеліє від св. Луки 1:38). Що ж трапилось в історії християнської церкви, що пошана до матері Ісуса згодом переросла в культ?
Розвиток вчення про мати Ісуса, як Богородицю, отримав поштовх після Ефеського (431р.) і Халкидонського (451р.) Соборів, де мати Ісуса була вшанована титулом “теотокос” (Матір Божа). На Ефеському Соборі, коли виник спір між Несторієм та Кирилом, останній почав називати її саме цим титулом. Доречно також згадати, що Ефес був історичним центром поклоніння Діани, або Артеміди. Можливо саме цим пояснюється той факт, що багато атрибутів Кібели, Астарти та Ізіди (широко відомих язичницьких богинь) були перенесені на Марію.
На привеликий жаль, церква в період Середніх віків закріпила за Марією повноваження, які, згідно Біблії, належать виключно Богу. Пропоную розглянути висловлювання відомих церковних діячів, синхронно проаналізувавши їх з позиції Святого Письма. За словами св. Іоана Златоуста, “грішники отримують прощення виключно завдяки заступництву Марії”. І це тоді, як в Святому Письмі чітко і недвозначно написано про Ісуса Христа: „І немає ні в кім іншім спасіння, бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії Святих Апостолів 4:12). Св. Ансельм: ”всі спасенні повинні спасатись з допомогою Марії”. На противагу цьому про Ісуса сказано: ”Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (Євр. 7:25). Згідно слів Лігурія ”люди отримують спасіння лише в тому випадку, якщо вірять в Марію”. Знову ж таки, Ісус Христос в Євангелії від св. Іоанна 3:16 сказав: ”Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”. Ще одним твердженням Лігурія є те, що „Марія є заступницею”. Про те, що Ісус – наш ¬¬єдиний Заступник, написано в 1 Тим. 2:5,6: „Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, – людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх”. Св. Антоній підкріпляв віруючих словами: „якщо Марія за нас, то хто може бути проти нас?” В Біблії дане висловлювання стосується Бога: „Коли за нас Бог, то хто проти нас?” (Римлян 8:31).
До речі, дослідників Біблії зацікавить той факт, що культ поклоніння Божій Матері має досить давнє коріння. В Ієремії 7:18 написано: ”Діти дрова збирають, а батьки розкладають вогонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних „небесній цариці”. Дана традиція настільки міцно вкоренилася серед тогочасного Божого народу, що у відповідь на пропозицію повернутись до поклоніння Богу пророк Ієремія почув таке: „Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе. Бо напевне виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, – щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші” (Ієремії 44:16,17).
Традиція сприймати Марію, як Божество, донині збереглася в свідомості багатьох християн. Хоча просто неможливо не помічати явні протиріччя, що виникають в результаті порівняльного аналізу церковних традицій зі Святим Письмом. Враховуючи загальне бажання повернутись до джерел християнської віри, доречно згадати символ віри „Вірую”: шануємо святих, які залишили нам гарний приклад вірності і послуху, тоді як поклоняємось виключно Богу – Отцю, Сину і Святому Духу.

Взагалі-то, якщо йти по принципу "Так написано", то Марія, мати Ісуса зараз спочиває в гробі і чекає воскресіння, яке відбудеться під час Другого пришестя Ісуса Христа.
Слава Ісусу Христу!

я був в Меджугорє двічі і я таки вірю що Вона там з"являється,якщо вірю то як може неживою зявлятись?
Богородиця є і Вона зараз на Небі з Її Сином Ісусом та Всевишнім та всіми святими,переглянте уважно Її послання і зрозумієте де Вона зараз,і дуже хоче нас привести до Господа...У світі є тисячі Її з"яв,серед них найвідоміші,-Люрд,Фатіма,Гарабандал,Меджугорє,Ла Сетте,в Україні-Почаїв,Зарваниця,Гошів,Джублик-Закарпаття.
Про Джублик трохи більше знаю бо живу не так далеко,це унікальне і безперечно святе місце.

http://dzhublyk.googlepages.com/home

http://krissteddy.googlepages.com/dzhublik

от архів Послань Богородиці візіонерам;

http://medjugorje.ru/Poslania.htm
http://medjugorje.com.ua/

Мир вам!

Posted: 09 Aug 2009, 11:52
by Верієць
Марія, мати Ісуса, воскресне в першому воскресінні праведних (1 Сол. 4:16). Якщо довіряєте Біблії - прийміть цю істину.

Posted: 09 Aug 2009, 11:54
by Верієць
А щодо папського титулу - в Слові Божому написано, що потрібна “тут мудрість. Хто має розум, той порахує число звіра...” (Об’явл. 13:18). Це мудрість тих, хто смиряє себе перед Богом, бо “розум вірний в усіх, які додержують заповіді Його” (Пс. 110:10). Це означає мати такий розум, для якого авторитет Слова Божого вищий за авторитети традицій і людських постанов, якщо вони суперечать Закону Божому. Самою небезпечною гординею є надимання смертної людини до рівня божества, тобто релігійна гординя (2 Сол. 2:3,4). На землі немає більш зарозумілого титулу, як “намісник Сина Божого” (VICARIUS FILII DEI). У цьому титулі сума літер, які мають числове значення, дорівнює 666. У древньолатинской граматиці буква U могла бути написана як V (тобто 5), що й тепер ще можна прочитати в надписі на арці, зробленій кесарю Веспасіану в Римі, в 1 столітті н.е.

Теоретики папської влади використовували всілякі методи, щоб переконати населення Європи, що папа є намісником Бога на землі. “Папа - це бог імператора”, заявляли вони. Так виконалось пророцтво апостола Павла: “У храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме” (2 Сол. 2:4).

Re: Об'єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 24 Aug 2009, 06:59
by володимир
Слава Ісусу Христу!
Багато слів,проте істина має бути одна.
І вона знаходиться в заповіді Божій "Люби ближнього як себе самого".Папа -він теж людина,і сотворений на образ і подобу Бога,як і ми,проте всі ми грішні.
Чого бачимо скалку в оці ближнього,а в собі колоду не помічаємо.
В молитві "Отче наш" нас Бог вчить прощати ближньому.
Ще за життя,Йоан Павло 2-ий вибачився за дії пап в минулому.Як гадаєте, Бог йому простив? Коли апостол спитав Ісуса Христа 'коли брат завинить перед мною,скільки разів маю йому прощати? 7 раз маю? Ісус відповів: не кажу 7 а 70 раз по 7.
Чи ми вміємо так?
Тож простімо,і нам проститься.
Потрібно молитись за папу щоб дійсно вів нас до Ісуса Христа,до спасіння,але робімо це в любові,покорі і мирі, бо це до вподоби Богу.
Богу потрібні щирі,відкриті,покірні наші серця.Тоді Бог може перебувати в нас,а ми в Ньому.Це здобувається в молитві,натомість ми багато говоримо.
Треба молитись,і Бог нам покаже що і як ми повинні робити аби спастися.

Дякую за увагу!

Re: Об’єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 24 Aug 2009, 17:28
by Верієць
Згідно Святого Письма кожна людина на Божому суді дасть звіт за своє життя. Тому Йоан Павло 2 дасть звіт за своє, а папи минулого дадуть звіт за своє життя - така біблійна істина.

В даній темі питання підняте не за пап, як особистостей, а взагалі за папську систему.

Re: Об’єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 25 Aug 2009, 18:07
by Sledge Hammer!
Экуменизм - это действие сил тьмы века сего. Как это "протестанты-харизматы", дурящие язычников с помощью пресловутого "евангелия процветания" и отнимающие у них обманом 10% денег каждый месяц, "братаются" с идолопоклонниками и любостяжателями из "православия" и "католицизма", или с "англиканцами" и "лютеранами", которые "рукополагают" в "священники" и "венчают" гомосексуалистов?
Просто сатана устраивает свой план по массовому обольщению под видом высосанной из пальца "веротерпимости", чтобы прельстить по возможности даже избранных Божьих. А "лидеры" религиозных верхушек просто делят власть и деньги, готовя пришествие антихриста под предлогом "нового мирового порядка". И не более того! Вот что такое "экуменизм"! Люди, не участвуйте в этом ни в коем случае!

Re: Об’єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 31 Aug 2009, 11:16
by володимир
Верієць wrote:Згідно Святого Письма кожна людина на Божому суді дасть звіт за своє життя. Тому Йоан Павло 2 дасть звіт за своє, а папи минулого дадуть звіт за своє життя - така біблійна істина.

В даній темі питання підняте не за пап, як особистостей, а взагалі за папську систему.
Потрібно розуміти що Ісус Христос сказав апостолам "кому відпустите гріхи - відпустяться,кому затримаєте-затримаються"
От з саме цих слів випливає що Господь дав таку владу людям,в даному випадку - апостолам,потім апостола Петра обирають єпископом Риму і згодом він помирає мученицькою смертю за Ісуса Христа.Як внаслідок потрібний новий єпископ і так поступово виник інститут папства в цілому.Потрібно розуміти що папа це і є той самий єпископ,просто з часом вибудувалася ієрархія священства. Папа очолює всіх єпископів,І ВІН Є ВИДИМИЙ ГОЛОВА ЦЕРКВИ.
Дуже важливо молитися за священників бо вони нас повинні вести до спасіння і саме через них здійснюються Св. Таїнства церкви.Їх є 7.
Служба Божа це найважливіша молитва у нашому житті.

Перегляньмо уважно послання Богородиці і зрозуміємо що то є шлях до спасіння.
Богу дякую що стараюся ним йти вже 2ий рік.Ці послання важливо втілювати в життя.
намагаюся виконувати ці 5 духовних порад Богородиці
1.Молитва на вервиці(Розарій)
2.Св Причастя
3.Біблія-читати щодня і розважати
4.Піст-середа,пятниця(хліб,вода)
5.Щомісячна сповідь.

Почнімо робити це вже сьогодні,
я вервицю не знав молитися взагалі,але мав велике бажання навчитися цієї молитви.Десь за рік я її навчився.Спочатку молився як знав по 10 Отче Наш і 10 Богородице Діво Радуйся,а потім додав Розважання які взяті з Біблії.

Молімося за мир у світі,його так мало,молімося за обєднання християн,молімося аби ми любили один одного!
дякую за увагу!
Слава Ісусу Христу!

Re: Об’єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 02 Sep 2009, 21:26
by Верієць
володимир wrote:Потрібно розуміти що Ісус Христос сказав апостолам "кому відпустите гріхи - відпустяться,кому затримаєте-затримаються"
Мені як священослужителеві може лестити думка про те, що я маю владу від Господа промовляти: «Іди з миром, прощаються тобі гріхи твої!» Та чи мали коли-небудь такі повноваження навіть ті, хто так близько спілкувався з Богом? По-перше, старозавітні священики самі мали потребу в очищенні від гріха. «І сказав Мойсей до Аарона: «Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе та народ» (Левит 9:7). По-друге, очищувальну здатність мала саме кровна жертва, а не влада священика сама по собі. «І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його» (Левит 19:22). Третім важливим фактором є провина проти людини, яка вважалася гріхом проти Бога, її Творця. «Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа» (Чис. 5:6).Тому й не дивно, що Божий пророк Давид молився: «Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив» (Псал.51:6). В усій Торі не йдеться про те, що священик може владно відпускати гріхи. Він лише констатує факт прощення та очищення через пролиту кров жертви, яка уособлювала в майбутньому пролиту Кров Спасителя Христа.
Бог усіх віруючих називає священиками Небесного Царя (1 Петра 2:9). Тому в епоху Євангелія основні функції священства лежать на Христові, а Його послідовники мають лише різні види служіння, серед яких: апостольство, пророкування, пасторство, євангелізм тощо. Апостол Павло висловлює цю думку так: «Бо один є Бог і один Посередник між Богом та людьми - Людина Ісус Христос» (1Тим. 2:5).
Та хіба Ісус не наділив служителів особливими повноваженнями, сказавши після Свого воскресіння: «Кому простите гріхи, - будуть прощені їм; кому затримаєте, - будуть затримані» (Івана 20:23)?
Спотворене розуміння цих текстів веде до того, що ми не за адресою будемо звертатися за прощенням та очищенням від гріха, а отже, можемо залишитися без прощення та спасіння. Тому це питання вимагає ретельнішого дослідження, бо від нього залежить наша вічність.
Якщо ці слова означають владу конкретних осіб (наприклад, апостолів чи священиків), яка була б рівна прерогативі Бога та Христа, то апостоли мали б користуватися нею. У книзі Дії Апостолів описаний розвиток першохристиянської Церкви протягом ЗО років після воскресіння Христа. На подив, ми не зустрічаємо жодного апостольського вислову: «Сину мій, прощаються гріхи твої!» Вони жили громадою разом, але ніде не згадується про одиничне чи масове відпущення апостолами гріхів.
Якби хтось і мав це виключне право серед апостолів, то, певно, це був би Петро. У день П'ятидесятниці чимало людей серед натовпу були винними у страті Христа. Чи це не можливість закликати до покаяння та відпустити їхні гріхи? Та Петро промовляє: «Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім'я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів» (Дії 2:38). Може, то масовий випадок, а Петро приймав грішників лише індивідуально на сповідь? До Симона, що хотів купити Божий дар, він промовив: «Отже, покайся за це твоє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця» (Дії 8:22).
А може, брав на себе повноваження відпущення гріхів великий апостол любові Іван? «Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:9). Іван вважає, що виключне право на прощення, відпущення та очищення гріхів має лише Христос. І священнослужитель Ананія, закликаючи Савла до спасительного рішення, давав пораду: «А тепер чого очікуєш? Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши Його Ім'я» (Дї 22:16). Можливо, пізніше в язичницьких країнах Павло користувався правом прощати гріхи? «...Засвідчуючи юдеям і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса"(Дії 20:21). Але в своєму Посланні він підсумовує загальну позицію Нового Завіту з цього питання: «В Якому маємо викуплення (Його кров'ю), прощення гріхів» (Колос. 1:14).
На це вказує не лише біблійна позиція, але й звичайна логіка.
Спробуйте відповісти:
1) Чи можу я простити гріх іншій людині, коли вона згрішила проти вас?
2)Чи можу я простити людину, котра згрішила проти Бога?
Як би сильно я вас не любив, якщо ви попросите: «Позич мені, будь-ласка, 1000000 доларів», то не зможу, бо не маю. Який сенс просити в мене те, чого я дати вам не зможу? Якщо прощення - це виключне право Бога і жодна людина не володіє ним, то який сенс звертатися до тих, хто сам має потребу у прощенні гріха і не може очистити від беззаконня? Тому Давид, знаючи про обмеженість земних священиків, кличе до Бога: «Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: «Признаюся в проступках своїх перед Господом!» і провину мого гріха Ти простив» (Псал.32:5).
Тому ми бачимо, що і Давид, і апостоли розуміли однаково це питання. Пройшло багато століть, аж поки в 1215 році церквою була введена сповідь перед священиком. Це було зроблено виключно з метою політичної безпеки і не було Божим повелінням. Тому, коли Христос говорить: «Кому простите гріхи, - будуть прощені їм; кому затримаєте, - будуть затримані» (Івана 20:23), Він має на увазі не владу окремих осіб, а владу всієї Церкви у вирішенні її внутрішніх питань. Читайте: Луки 6:13;6:17; 10:1,17.
Саме на Церкву, як на організацію, Господь покладає відповідальність за її окремих членів. Тих, хто впав у гріх, церква повинна застерігати, наставляти й, якщо можливо, виправляти. «Проповідуй Слово, утверджуй за сприятливих і несприятливих обставин, докоряй, потішай, закликай - з усякою терпеливістю і повчанням» (2Тим. 4:2).

Re: Об’єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 31 Oct 2009, 04:42
by sailormoon

Re: Об'єктивний аналіз екуменізму.

Posted: 31 Oct 2009, 14:34
by володимир
Мир вам!
Ви знаєте,ви намагаєтеся тлумачити згідно Святого Письма,на свій розсуд,а я хочу вам показати це на прикладі власного життя,я колись був затаїв гріх на Сповіді,це мені багато коштувало всякими негараздами,проте я знову і знову йшов до Св.Сповіді і не виказував гріха із за сорому. Пройшло понад 10 років.І я потрапив до medjugorje,тут я відчув що маю великий гріховний тягар за собою,проте сатана настільки може людину обманути" що немовби Тайна Св.Сповіді не так важлива".Ще й як важлива,навіть у Medjugorje я не виказав того гріха,коли я повернувся до Києва, через 1 місяць може більше, в церкві Св.Василія Великого якийись внутрішній голос переконав мене йти і виказати затаєний гріх.
Тепер аналізуймо ситуацію,як це небезпечно зволікати з Сповіддю.
Богородиця закликає до щомісячної Сповіді.Я стараюсь частіше,якщо Сповідь була щирою,і відвертою,сльози течуть з жалю що засмутив Ісуса Христа своїми гріхами.Але вже з великою радістю йду до Св.Причастя де сам Господь приходить і жертвує нам Себе у цьому великому таїнству -Св.Євхаристії,під виглядом хліба і вина.
І справді відчуваєш той мир,душевний спокій який Бог дарує.
Для мене як християнина -Сповідь це дуже важливо,ніколи не намагаймося затаїти гріх на Св.Сповіді!
Бо це може нас зруйнувати духовно.
Дякую за увагу!

Слава Ісусу Христу!